«Якби не було воскресіння, життя було б марне», – говорив о. Петро Лічняровський

Юлія Греськова

Поминальна Служба Божа за померлого о. Петра Лічняровського відбулася сьогодні, 5 квітня, у с. Мурафа на Вінниччині. Помолитися за священика, який 8 років свого життя віддав для місцевих парафіян, прийшло багато людей. Зі сльозами на очах парафіяни уявно прощалися зі своїм колишнім настоятелем. На похорон, який відбудеться завтра у Городку (Хмельницька обл.), планує поїхати кілька сотень місцевих мешканців.

Католики з Мурафи поділилися своїми спогадами про отця Петра Лічняровського

Юлія Греськова:
«Ніколи не думала, що в житті все так обернеться. Перша моя зустріч з о. Петром відбулася з приводу написання для мене характеристики. Він був дуже щирою і відкритою людиною. З ним можна було поспілкуватись в будь-який момент. Про нього можна сказати, що він був стриманий, терпеливий і взагалі дуже добрий. Незважаючи ні на які труднощі, турбувався про духовність і моральність парафіян. Інколи доводилось і картати, але вмів сказати так, щоб водночас напоумити і нікого не образити. Важко повірити, що його вже немає в живих. Знаєте, незважаючи на те, що о. Петро вже майже рік був настоятелем в сусідній парафії, для нас він завжди залишається пробощем.»

Якщо були якісь серйозні проблеми, так вмів порадити, що все здавалося дріб’язковим. Після онкологічної операції сказали, що мені кінець. А отець сказав, щоб я відповідала: «Не дождетесь»

Олена Гідзіль:
«Чуйний, веселий, прихильний. Завжди і в будь-який час відкликався на людську біду. В серці залишилась пустота через те, що його немає серед нас. Він надзвичайно любив дітей, а діти відповідали взаємністю. Я переконана, що в парафії не залишилось жодної байдужої людини, кожен переживає цю втрату, як втрату рідної людини. Прошу Бога, щоб був милосердним для нього. Отець Петро назавжди залишиться в наших серцях і наших молитвах. Отче Петро, заступайся за нас перед Отцем Небесним»

Віта Медончак:
«Такого священика я ніде не зустрічала. Він ніколи не робив різниці між людьми. І, незважаючи день чи ніч, завжди приходив на допомогу. Вмів вислухати. Якщо були якісь серйозні проблеми, так вмів порадити, що все здавалось дріб’язковим. Пам’ятаю, як мені після онкологічної операції сказали, що мені кінець. А отець сказав, щоб я відповідала : «Не дождетесь». Коли я хворіла, він приїжджав провідувати, молився, завжди цікавився не лише мною, а всіма членами сім’ї. Його смерть - це наче померла частина мене, словами цього не передати. Це такий біль і жаль...»

Антоніна:
«Був доброзичливий, справедливий, трошки впертий, виважений в рішеннях і дуже любив свято Воскресіння Ісуса Христа. Говорив, якби не було воскресіння, то життя було б марне.»
Емілія Котюжанська:
«Отець Петро був дуже доброю людиною і добрим священиком. Він був чуйний, завжди готовий вислухати, допомогти, розрадити. Любив всіх, а особливо кривдників.»
Марія Чернецька:
«Найкраща людина на землі, найдобріша і найщиріша.»

Отець Петро Лічняровський несподівано відійшов до Господа вчора, 4 квітня. Похорон відбудеться у середу, 6 квітня, в Городку (Хмельницька обл.) у парафії Святого Станіслава Єпископа та Мученика о 12.00 годині. Його поховають на цвинтарі біля Вищої Духовної семінарії.
Фото з архіву о. Павла Федірчука