В орден Отців Паулінів 8 вересня у Лєсньові (Польща, коло Ясної гори) після новінціяту складають брати Ілля Дозорець (Бровари) та Сергій Христофор Єрофєєв.
Просимо про молитву.
Розклад Служб Божих, молебнів та зустрічей спільнот броварської парафії.
пʼятниця, 14 жовтня 2011 р.
ДЕНЬ МОЛОДІ В КОЗЯТИНІ
ДЕНЬ МОЛОДІ В КОЗЯТИНІ
15 жовтня в Парафії Матері Божої Доброї Ради відбудеться день молоді.
Запрошуємо до участі.
Всі організаційні питання можете поставити до О. Олега – моб.:097 908 70 42
понеділок, 1 серпня 2011 р.
Свячення OSPPE у Кам'янці-Подільському 2011РБ. Фоторепортаж.
Вітаємо наших нових священників із рукоположенням.
Бажаємо на Божій ниві радісної праці.
Здоров'я та наснаги для здійснення всіх ваших та Божих планів.
Фоторепортаж із Кам'янця.
Здоров'я та наснаги для здійснення всіх ваших та Божих планів.
Фоторепортаж із Кам'янця.
3 липня - храмове свято у броварській Парафії Пресвятої Діви Марії Неустанної Допомоги
Сердечно запрошуємо Вас долучитися до святкування і спільно з нами віддати шану Матінці Божій, що неустанно нам допомогає.
Програма святкування:
10.00 - Молебень - "Молитви Годинкові Про Непорочне Зачаття ПДМ";
10.30 - Розарій;
11.00 - Урочиста Літургія;
Після Літургії - святкова агапа та частування гостей.
16-17 липня - урочисті святкування у санктуарії Матері Божої Бердичівської
16 липня до санктуарія Матері Божої Бердичівської стікалися ріки паломників із усіх куточків України та навіть сусідніх країн.Наші броварчани (п. Броніслава та п. Лариса) також відважно ішли цілих шість днів до Матінки Божої.
17 липня відбулася урочиста Служба Божа за участю тисяч паломників і тих хто приїхав до Матері Божої Бердичівської лише на один день.
Із Броварів була також групка із 14 чоловік.
Всі фото-матеріали можна переглянути у розділі Фотоальбом.
пʼятниця, 1 липня 2011 р.
Запрошення на паломництво "Шепетівка - Полонне - Бердичів"
Від 13 по 16 липня 2011р. відбудеться XIX Францисканське Паломництво "Шепетівка – Полонне – Бердичів". Сердечно запрошуємо всіх бажаючих взяти в ньому участь. Під час паломництва урочиста Євхаристія відбудеться в полонському храмі 14 липня о 7:00. Бажаючих взяти участь, просимо звертатися до свого настоятеля, котрий повинен повідомити організатора Паломництва про кількість учасників.
Просимо місцевого настоятеля обов'язково повідомити організатора паломництва про пункт, з якого Ваша група вирушає в паломництво: «Шепетівка - 13 липня, або Полонне - 14 липня».
Під час Паломництва забезпечуються: ночівля, транспорт до перевезення багажу та обід. Оплата становить 50 гривень, друга особа з сім’ї - 35 гривень, третя особа - безкоштовно, четверта отримує подарунок.
Організатор Паломництва
о. Ярослав Машталяр OFM
( моб. тел. +380671707966 )
Просимо місцевого настоятеля обов'язково повідомити організатора паломництва про пункт, з якого Ваша група вирушає в паломництво: «Шепетівка - 13 липня, або Полонне - 14 липня».
Під час Паломництва забезпечуються: ночівля, транспорт до перевезення багажу та обід. Оплата становить 50 гривень, друга особа з сім’ї - 35 гривень, третя особа - безкоштовно, четверта отримує подарунок.
Організатор Паломництва
о. Ярослав Машталяр OFM
( моб. тел. +380671707966 )
пʼятниця, 10 червня 2011 р.
Поповнення пісенного матеріалу у Католицькому пісеннику.
В хрещені присягнув я раз. Акорди.
Спів на окроплення свяченою водою. Акорди.
Варіанти співу "Господи помилуй (Kirie eleison)". Акорди.
МОЛИТВИ ГОДИНКОВІ ПРО НЕПОРОЧНЕ ЗАЧАТТЯ ПДМ
Новенна до Дитятка Ісус. Грудневі молебни.
RORATY (Росою з Неба нам зійди) . Молебені на Адвент.
Гімн "Тебе, Бога, прославляєм (Te Deum)." Акорди.
АНТИФОН “ПІД ТВОЮ МИЛІСТЬ”. Акорди.
Літанія до Пресвятого Серця Ісуса. Акорди.
ЛОРЕТАНСЬКА ЛІТАНІЯ ДО ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ
Червневий молебень - Літанія до Пресвятого Серця Ісуса
Почитання Найсвятішого Серця Ісусового і Пресвятої Євхаристії є вершиною всіх набоженств у Вселенській Церкві. Культ Христової любові, незбагненної, неймовірної, великої аж до самозречення, розвивався дуже трудно, серед різних перешкод, висміювань і несприйняття. Але він надихнув на духовні подвиги багатьох людей і породив багато святих.
Текст та акорди Літанії до Пресвятого Серця Ісуса
ІСТОРІЯ СВЯТА ПРЕСВЯТОГО ІСУСОВОГО СЕРЦЯ
Від XIII ст. під впливом великих містиків, таких як св. Бернард, св. Бонавентура, св. Альберт Великий, св. Франциск Салезій, св. Гертруда, й інші, починає розвиватися окреме вшанування Христових Ран.
Уперше урочисто празник Серця Христового було відсвятковано за благословенням багатьох французьких єпископів 20 жовтня 1672 р. Відомим у християнському світі є той факт, що в 1674 р. Божественний Спаситель з’явився побожній монахині св. Маргариті Алякок (1647-1690), вказуючи на Своє Пресвяте Серце, яке сяяло неначе сонце, коли вона ревно молилася перед Найсвятішими Тайнами. Пресвяте Ісусове Серце оточувала корона із терня, гострі колючки якого символізували гріхи, котрими люди безпощадно Його зранюють... У Серце був устромлений хрест... Наш Божественний Спаситель при цьому мовив: “Це вже Моє останнє зусилля, щоб відвернути людей від сатани і притягнути їх до Моєї любові. Хто прийме цю набожність, той запровадить у своєму серці Царство Божої любові”.
У 1685 р. заслугою св. Маргарити було посвячено перший вівтар на честь Пресвятого Христового Серця у Франції. Через 40 років у Франції нараховувалось аж 248 братств, які посвятили себе Спасителевому Серцю. Для підтримки цього культу отці Єзуїти поширювали про любляче Христове Серце брошури, символічні образи і т.п. Культ Серця Христового остаточно затвердив Папа Климентій ХІІІ у 1765 р. Під час вандейської війни роялісти носили зображення Пресвятого Серця Ісусового як амулет… У 1873 р. Франція була урочисто посвячена Господньому Серцю. А в 1875 р. Папа Пій IX посвятив Пресвятому Серцю увесь світ. Його наступник Папа Лев XIII, який, до речі, визнав цю набожність як "дуже похвальну релігійну практику", також посвятив Христовому Серцю увесь Божий світ 9 червня 1899 р., називаючи цю посвяту "найважливішим актом свого понтифікату". Того ж самого року цей понтифік встановив свято Христового Серця, наголошуючи, що в цій набожності "Католицька Церква знайде свою оборону та захист перед ворогами". Папа Пій ХІІ, в енцикліці від 15 травня 1956 р., у столітню річницю установи празника Христового Серця, дає догматичну основу цьому культу, опираючи його на Святе Письмо, науку святих Отців та літургійні джерела. Він вважає вшанування Христового Серця найкращим ліком на недуги серця і душі сучасного світу. "Де ж шукати за ліком, — каже папа, — на вид стільки лиха, що нині більше як у минулому так дуже мучить і окремих людей і родини і народи, а то й увесь світ? Чи можна знайти кращу набожність від вшанування Пресвятого Христового Серця...? Що може успішніше спонукати вірних християн до дійсного виконування євангельських заповідей у житті, як не любов Христа, що її щодня збільшує і підсилює вшанування Пресвятого Христового Серця?"
В одній зі своїх появ св. Маргариті Алякок Ісус Христос, показуючи своє зранене Серце, сказав: "Ось, Серце, що так дуже полюбило людей і нічого не щадило, а навіть себе вичерпало й винищило, щоб тільки показати їм свою любов. А як відплату за те дізнаюся від них тільки невдячність через їх брак пошани і їхні святокрадства, через холод і погорду, що їх вони оказують мені у Пресвятій Тайні Любові".
Тож по бажанні самого Христа ціллю набоженства Його Пресвятого Серця є відплачувати Йому любов'ю за любов та надолужувати за зневаги у Пресвятій Євхаристії. До особливих форм набожеств Христового Серця належать: Святкування празника Христового Серця, перші п'ятниці в місяці з винагороджуючим Святим Причастям і Святими годинами, щорічна віднова акту посвяти, посвята родини Христовому Серцю, інтронізація образу Христового Серця в родинах та нічні винагородні адорації Святих Тайн.
Ісус Христос говорив: "Навчіться від Мене. Бо Я є тихий і покірний серцем!" (пор. Мт.11, 29). Мусимо збагнути, що почитання Пресвятого Серця – це почитання Особи Воплоченого Божого Слова. Його Пресвяте Серце – досконалий символ чуттєвої, духовної, Божої і людської любові. На це вказують і Святе Письмо, і Отці Церкви. Тілесне Ісусове Серце символізує Спасителеву любов до нас, Божих дітей.
Просімо в Господа, щоб не було тут, на землі, запеклих ворогів Його Найсвятішого Серця. Нехай люблячий Спаситель затріумфує, як і обіцяв св.. Маргариті Алякок, над тими, що поборюють цю милу і дорогу нам набожність, та щоб цілий наш народ одноголосно складав честь Його Пресвятому Серцю, благаючи: ”Люд вкраїнський ввіки Твій, в Серці люд свій заховай”!
Уперше урочисто празник Серця Христового було відсвятковано за благословенням багатьох французьких єпископів 20 жовтня 1672 р. Відомим у християнському світі є той факт, що в 1674 р. Божественний Спаситель з’явився побожній монахині св. Маргариті Алякок (1647-1690), вказуючи на Своє Пресвяте Серце, яке сяяло неначе сонце, коли вона ревно молилася перед Найсвятішими Тайнами. Пресвяте Ісусове Серце оточувала корона із терня, гострі колючки якого символізували гріхи, котрими люди безпощадно Його зранюють... У Серце був устромлений хрест... Наш Божественний Спаситель при цьому мовив: “Це вже Моє останнє зусилля, щоб відвернути людей від сатани і притягнути їх до Моєї любові. Хто прийме цю набожність, той запровадить у своєму серці Царство Божої любові”.
У 1685 р. заслугою св. Маргарити було посвячено перший вівтар на честь Пресвятого Христового Серця у Франції. Через 40 років у Франції нараховувалось аж 248 братств, які посвятили себе Спасителевому Серцю. Для підтримки цього культу отці Єзуїти поширювали про любляче Христове Серце брошури, символічні образи і т.п. Культ Серця Христового остаточно затвердив Папа Климентій ХІІІ у 1765 р. Під час вандейської війни роялісти носили зображення Пресвятого Серця Ісусового як амулет… У 1873 р. Франція була урочисто посвячена Господньому Серцю. А в 1875 р. Папа Пій IX посвятив Пресвятому Серцю увесь світ. Його наступник Папа Лев XIII, який, до речі, визнав цю набожність як "дуже похвальну релігійну практику", також посвятив Христовому Серцю увесь Божий світ 9 червня 1899 р., називаючи цю посвяту "найважливішим актом свого понтифікату". Того ж самого року цей понтифік встановив свято Христового Серця, наголошуючи, що в цій набожності "Католицька Церква знайде свою оборону та захист перед ворогами". Папа Пій ХІІ, в енцикліці від 15 травня 1956 р., у столітню річницю установи празника Христового Серця, дає догматичну основу цьому культу, опираючи його на Святе Письмо, науку святих Отців та літургійні джерела. Він вважає вшанування Христового Серця найкращим ліком на недуги серця і душі сучасного світу. "Де ж шукати за ліком, — каже папа, — на вид стільки лиха, що нині більше як у минулому так дуже мучить і окремих людей і родини і народи, а то й увесь світ? Чи можна знайти кращу набожність від вшанування Пресвятого Христового Серця...? Що може успішніше спонукати вірних християн до дійсного виконування євангельських заповідей у житті, як не любов Христа, що її щодня збільшує і підсилює вшанування Пресвятого Христового Серця?"
В одній зі своїх появ св. Маргариті Алякок Ісус Христос, показуючи своє зранене Серце, сказав: "Ось, Серце, що так дуже полюбило людей і нічого не щадило, а навіть себе вичерпало й винищило, щоб тільки показати їм свою любов. А як відплату за те дізнаюся від них тільки невдячність через їх брак пошани і їхні святокрадства, через холод і погорду, що їх вони оказують мені у Пресвятій Тайні Любові".
Тож по бажанні самого Христа ціллю набоженства Його Пресвятого Серця є відплачувати Йому любов'ю за любов та надолужувати за зневаги у Пресвятій Євхаристії. До особливих форм набожеств Христового Серця належать: Святкування празника Христового Серця, перші п'ятниці в місяці з винагороджуючим Святим Причастям і Святими годинами, щорічна віднова акту посвяти, посвята родини Христовому Серцю, інтронізація образу Христового Серця в родинах та нічні винагородні адорації Святих Тайн.
Ісус Христос говорив: "Навчіться від Мене. Бо Я є тихий і покірний серцем!" (пор. Мт.11, 29). Мусимо збагнути, що почитання Пресвятого Серця – це почитання Особи Воплоченого Божого Слова. Його Пресвяте Серце – досконалий символ чуттєвої, духовної, Божої і людської любові. На це вказують і Святе Письмо, і Отці Церкви. Тілесне Ісусове Серце символізує Спасителеву любов до нас, Божих дітей.
Просімо в Господа, щоб не було тут, на землі, запеклих ворогів Його Найсвятішого Серця. Нехай люблячий Спаситель затріумфує, як і обіцяв св.. Маргариті Алякок, над тими, що поборюють цю милу і дорогу нам набожність, та щоб цілий наш народ одноголосно складав честь Його Пресвятому Серцю, благаючи: ”Люд вкраїнський ввіки Твій, в Серці люд свій заховай”!
ВШАНУВАННЯ ХРИСТИЯНАМИ СПАСИТЕЛЕВОГО СЕРЦЯ
В українській мові слово "серце" викликає уявлення про почуття, а в єврейській воно має значно ширше значення і означає внутрішню суть людини. Це поняття в євреїв стосується не лише почуттів (пор. Іс. 65,14), а й згадок і думок, намірів і рішень тощо. Біблійне значення серця - це те місце, де людина зустрічається з Богом, і ця зустріч остаточно здійснюється у людському Серці Божого Сина...
Святий Тома Аквінський казав, що "через Серце Христове сприй мається Святе Письмо, яке відкриває Серце Христове. Це серце було закрите перед страстями, тому що Письмо неясне. Але після страстей Святе Письмо відкрилось, бо ті, хто віднині його розуміє, знають і роз різняють, як треба тлумачити пророцтва". У Біблії, до речі, серце згадане в різних місцях понад тисячу разів... На серці і його переміні зосеред жене східне богослов'я.
Згідно зі св. Амвросієм, Церква народилася з пробитого Серця Христа, подібно як Єва була створена з ребра сплячого Адама. Ісусове любля че Серце - це дар і осередок усіх християнських сердець. Воно є немов би палаючим вогнищем, де запалюються ті душі, які досягають у цьому нелегкому житті висот досконалості. Чимало Божих угодників були палкими шанувальниками ласкавого Серця Божественного Спасителя Ісуса Христа. Це і св. Бонавентура, і св. Альберт Великий, і св. Ґертруда, і св. Франциск Салезій та ін.
Уперше урочисто празник Серця Христового було відсвятковано за благословенням багатьох французьких єпископів 20 жовтня 1672 р. Відо мим у християнському світі є той факт, що в 1674 р. Божественний Спаситель з'явився побожній монахині св. Маргариті Алякок (1647-1690), вказуючи на Своє Пресвяте Серце, яке сяяло неначе сонце, коли вона ревно молилася перед Найсвятішими Тайнами. Пресвяте Ісусове Серце оточувала корона із терня, гострі колючки якого символізували гріхи, котрими люди безпощадно Його зранюють... У Серце був уст ромлений хрест... Наш Божественний Спаситель при цьому мовив: "Це вже Моє останнє зусилля, щоб відвернути людей від сатани і притягну ти їх до Моєї любові. Хто прийме цю набожність, той запровадить у своєму серці Царство Божої любові".
У 1685 р. заслугою св. Маргарити було посвячено перший вівтар на честь Пресвятого Христового Серця у Франції. Через 40 років у Франції нараховувалося аж 248 братств (!!), які посвятили себе Спасителевому Сер цю. Для підтримки цього культу отці Єзуїти поширювали про любляче Христове Серце численні брошури, символічні образи і т. п. Культ Серця Христового остаточно затвердив Пана Климентій XIII у 1765 р. Під час вандейської війни роялісти носили зображення Пресвятого Серця на грудях як амулет...
У 1873 р. Франція була торжественно посвячена Господньому Серцю. А в 1875 р. Папа Пій IX посвятив Пресвятому Серцю увесь світ. Його наступник Папа Лев XIII, який, до речі, визнав цю набожність як "дуже похвальну релігійну практику", також посвятив Христовому Серцю увесь Божий світ 9 червня 1899 р., називаючи цю посвяту "найважливішим актом свого понтифікату". Того ж самого року цей понтифік встановив свято Христового Серця, наголошуючи, що в цій набожності "Католицька Церква знайде свою оборону та за хист перед ворогами".
Христове Серце - це символ любові, незаплямованої егоїзмом, який так нам, грішним, притаман ний... Гарно роз'яснив вірним суть поклоніння Христовому Серцю Папа Пій XII у своїй змістовній енцикліці "Про почитання Пресвя того Серця Христового". У ній він акцептує свою увагу на тому, що це боговгодна набожність, яка згідна, без сумніву, зі вченням Нового За віту та церковним Переданням.
Святіший Отець зазначає, що вже його найближчий попередник Папа Пій XI запевняв, що почитан ня Пресвятого Христового Серця є дуже похвальним і успішним за собом, щоб оживити християнську побожність. А в енцикліці "Всемилостивий Відкупитель" він наво дить такі повчальні слова: "У цьому набоженстві міститься увесь зміст релігії, тим самим воно служить за правило досконалого життя, бо воно якнайлегше веде до вникнення і пізнання Ісуса Христа, воно нахиляє душі до палкої любові і до вірнішого наслідування Христа".
Папа Пій XII пише, що Церква завжди відверто відкидала закиди, немовби це почитання було занадто тілесне (натуралістичне) і надто чуттєве (сентиментальне). Святіший Отець висловився з того приводу, що йому жаль, бо як у минулому, так і тепер таке шляхетне набоженство належно не дооцінюють деякі християни; часом навіть і ті, котрі вважа ють себе за дуже ревних у справах католицької віри...
Український люд здавна виявляв свою відверту любов до Спасового Серця. Раніше набожність називалася вшануванням зраненого Христово го Боку. Вшанування Ісусового Серця в Україні таке давнє, як і христи янство. До вшанування Христового Серця горнулися Митрополит Андрей Шептицький, о. Ізидор Дольницький та ін. Звеличують повсюдно Боже Серце Апостольства молитви при багатьох католицьких церквах.
Ісус Христос говорив: "Навчіться від Мене бо Я тихий і покірний серцем!" (пор. Мт 11, 29). Мусимо збагнути, що почитання Пресвятого Серця - це почитання Особи Воплоченого Божого Слова. Його Пре святе Серце - досконалий символ чуттєвої, духовної, Божої і людської любові. На це вказують і Святе Письмо, і Отці Церкви. Тілесне Ісусове Серце символізує Спасителеву любов до нас, Божих дітей.
Просімо в Господа, щоб не було тут, на землі, запеклих ворогів Його Найсвятішого Серця, Його самого водночас. Нехай наш люблячий Спаситель, якого у св. Літургії називаємо Чоловіколюбцем, затріумфує, як і обіцяв св. Маргариті Алякок, над тими, що поборюють цю милу і дорогу нам набожність, та щоб цілий наш народ одноголосно складав честь Його Пресвятому Серцю, благаючи: "Люд вкраїнський ввіки Твій, в серці люд цей заховай"!
Святий Тома Аквінський казав, що "через Серце Христове сприй мається Святе Письмо, яке відкриває Серце Христове. Це серце було закрите перед страстями, тому що Письмо неясне. Але після страстей Святе Письмо відкрилось, бо ті, хто віднині його розуміє, знають і роз різняють, як треба тлумачити пророцтва". У Біблії, до речі, серце згадане в різних місцях понад тисячу разів... На серці і його переміні зосеред жене східне богослов'я.
Згідно зі св. Амвросієм, Церква народилася з пробитого Серця Христа, подібно як Єва була створена з ребра сплячого Адама. Ісусове любля че Серце - це дар і осередок усіх християнських сердець. Воно є немов би палаючим вогнищем, де запалюються ті душі, які досягають у цьому нелегкому житті висот досконалості. Чимало Божих угодників були палкими шанувальниками ласкавого Серця Божественного Спасителя Ісуса Христа. Це і св. Бонавентура, і св. Альберт Великий, і св. Ґертруда, і св. Франциск Салезій та ін.
Уперше урочисто празник Серця Христового було відсвятковано за благословенням багатьох французьких єпископів 20 жовтня 1672 р. Відо мим у християнському світі є той факт, що в 1674 р. Божественний Спаситель з'явився побожній монахині св. Маргариті Алякок (1647-1690), вказуючи на Своє Пресвяте Серце, яке сяяло неначе сонце, коли вона ревно молилася перед Найсвятішими Тайнами. Пресвяте Ісусове Серце оточувала корона із терня, гострі колючки якого символізували гріхи, котрими люди безпощадно Його зранюють... У Серце був уст ромлений хрест... Наш Божественний Спаситель при цьому мовив: "Це вже Моє останнє зусилля, щоб відвернути людей від сатани і притягну ти їх до Моєї любові. Хто прийме цю набожність, той запровадить у своєму серці Царство Божої любові".
У 1685 р. заслугою св. Маргарити було посвячено перший вівтар на честь Пресвятого Христового Серця у Франції. Через 40 років у Франції нараховувалося аж 248 братств (!!), які посвятили себе Спасителевому Сер цю. Для підтримки цього культу отці Єзуїти поширювали про любляче Христове Серце численні брошури, символічні образи і т. п. Культ Серця Христового остаточно затвердив Пана Климентій XIII у 1765 р. Під час вандейської війни роялісти носили зображення Пресвятого Серця на грудях як амулет...
У 1873 р. Франція була торжественно посвячена Господньому Серцю. А в 1875 р. Папа Пій IX посвятив Пресвятому Серцю увесь світ. Його наступник Папа Лев XIII, який, до речі, визнав цю набожність як "дуже похвальну релігійну практику", також посвятив Христовому Серцю увесь Божий світ 9 червня 1899 р., називаючи цю посвяту "найважливішим актом свого понтифікату". Того ж самого року цей понтифік встановив свято Христового Серця, наголошуючи, що в цій набожності "Католицька Церква знайде свою оборону та за хист перед ворогами".
Христове Серце - це символ любові, незаплямованої егоїзмом, який так нам, грішним, притаман ний... Гарно роз'яснив вірним суть поклоніння Христовому Серцю Папа Пій XII у своїй змістовній енцикліці "Про почитання Пресвя того Серця Христового". У ній він акцептує свою увагу на тому, що це боговгодна набожність, яка згідна, без сумніву, зі вченням Нового За віту та церковним Переданням.
Святіший Отець зазначає, що вже його найближчий попередник Папа Пій XI запевняв, що почитан ня Пресвятого Христового Серця є дуже похвальним і успішним за собом, щоб оживити християнську побожність. А в енцикліці "Всемилостивий Відкупитель" він наво дить такі повчальні слова: "У цьому набоженстві міститься увесь зміст релігії, тим самим воно служить за правило досконалого життя, бо воно якнайлегше веде до вникнення і пізнання Ісуса Христа, воно нахиляє душі до палкої любові і до вірнішого наслідування Христа".
Папа Пій XII пише, що Церква завжди відверто відкидала закиди, немовби це почитання було занадто тілесне (натуралістичне) і надто чуттєве (сентиментальне). Святіший Отець висловився з того приводу, що йому жаль, бо як у минулому, так і тепер таке шляхетне набоженство належно не дооцінюють деякі християни; часом навіть і ті, котрі вважа ють себе за дуже ревних у справах католицької віри...
Український люд здавна виявляв свою відверту любов до Спасового Серця. Раніше набожність називалася вшануванням зраненого Христово го Боку. Вшанування Ісусового Серця в Україні таке давнє, як і христи янство. До вшанування Христового Серця горнулися Митрополит Андрей Шептицький, о. Ізидор Дольницький та ін. Звеличують повсюдно Боже Серце Апостольства молитви при багатьох католицьких церквах.
Ісус Христос говорив: "Навчіться від Мене бо Я тихий і покірний серцем!" (пор. Мт 11, 29). Мусимо збагнути, що почитання Пресвятого Серця - це почитання Особи Воплоченого Божого Слова. Його Пре святе Серце - досконалий символ чуттєвої, духовної, Божої і людської любові. На це вказують і Святе Письмо, і Отці Церкви. Тілесне Ісусове Серце символізує Спасителеву любов до нас, Божих дітей.
Просімо в Господа, щоб не було тут, на землі, запеклих ворогів Його Найсвятішого Серця, Його самого водночас. Нехай наш люблячий Спаситель, якого у св. Літургії називаємо Чоловіколюбцем, затріумфує, як і обіцяв св. Маргариті Алякок, над тими, що поборюють цю милу і дорогу нам набожність, та щоб цілий наш народ одноголосно складав честь Його Пресвятому Серцю, благаючи: "Люд вкраїнський ввіки Твій, в серці люд цей заховай"!
ПЕРЕПРОСЬБА ПРЕСВЯТОГО СЕРЦЯ ІСУСОВОГО
Пій XI звелів відчитувати цей акт надолуження кожного року в усіх католицьких церквах і монаших каплицях у дні свята Христового Серця. Це має бути надолуження за гріхи народів. Добре відчитувати цю молитву кожної першої п’ятниці місяця, щоб перепросити Христове Серце за всі зневаги, завдані протягом місяця грішниками, безбожниками і лихими християнами.
Пресолодкий Ісусе, люди відплачують Тобі забуттям, недбалістю і погордою за Твою безмежну любов. Тому припадаємо навколішки перед Твоїм престолом, щоб оцим поклоном виправити болючу байдужість і кривди, яких зазнає Твоє любляче Серце.
На жаль, ми самі спричинилися до цих негідностей, які тепер всім серцем оплакуємо. Водночас благаємо в Тебе прощення і заявляємо, що ми готові своїм добровільним надолуженням покутувати не тільки за свої провини, але й за гріхи тих, що зійшли з дороги спасіння і через свою впертість відмовляються повернутися до Тебе, свого Пастиря і Вождя. Хочемо покутувати за тих, що відреклися хресних обітів і скинули з себе солодке ярмо Твого закону.
Ми будемо покутувати за кожну зневагу, за численні гріхи проти християнської скромності в одязі і поведінці; за брудні зваблювання невинних до гріха; за часте зневаження неділі та святкових днів; за зневаги, якими люди ображають Тебе і Твоїх Святих.
Бажаємо теж покутувати за зневаги, яких зазнають Твій Заступник на землі і священики, за свідоме нехтування і жахливі святокрадства, яких люди допускаються проти Пресвятої Євхаристії, що є тайною Твоєї любові. Вкінці хочемо покутувати за публічні злочини народів, які порушують права і поборюють авторитет Церкви, яку Ти заснував.
Предобрий Ісусе, якби ми могли своєю кров’ю відпокутувати за всі ті мерзоти! Нам це не під силу, тому як надолуження за всі ці зневаги приносимо Тобі жертву, яку Ти Сам приніс на хресті Своєму предвічному Отцеві і донині щоденно приносиш на престолі в часі Літургії. Жертвуємо Тобі це надолуження разом з надолуженням Твоєї Діви-Матері, всіх Святих і всіх праведних душ, які ще перебувають на землі.
З допомогою Твоєї ласки щиро обіцяємо, наскільки зможемо, покутувати за те, що люди нехтують Твоєю любов’ю; за свої власні гріхи і за гріхи всіх людей. Відтепер бажаємо провадити життя, наскрізь натхненне вірою і чистотою, непохитною вірністю євангельським заповідям, особливо заповіді братньої любові. Обіцяємо докласти всіх зусиль, щоб інші не зневажали Тебе. Будемо старатися повернути до Тебе якнайбільше душ.
Любий Ісусе, прийми це надолуження заради заступництва Преблагословенної Діви Марії, яка для нас є взірцем. Дай нам ласку витривалості, щоб ми до смерті залишилися вірними своїм обов’язкам і Тобі, й так дійшли до щасливої вічності, в якій ти повік царюватимеш з Отцем і Святим Духом. Амінь.
Пресолодкий Ісусе, люди відплачують Тобі забуттям, недбалістю і погордою за Твою безмежну любов. Тому припадаємо навколішки перед Твоїм престолом, щоб оцим поклоном виправити болючу байдужість і кривди, яких зазнає Твоє любляче Серце.
На жаль, ми самі спричинилися до цих негідностей, які тепер всім серцем оплакуємо. Водночас благаємо в Тебе прощення і заявляємо, що ми готові своїм добровільним надолуженням покутувати не тільки за свої провини, але й за гріхи тих, що зійшли з дороги спасіння і через свою впертість відмовляються повернутися до Тебе, свого Пастиря і Вождя. Хочемо покутувати за тих, що відреклися хресних обітів і скинули з себе солодке ярмо Твого закону.
Ми будемо покутувати за кожну зневагу, за численні гріхи проти християнської скромності в одязі і поведінці; за брудні зваблювання невинних до гріха; за часте зневаження неділі та святкових днів; за зневаги, якими люди ображають Тебе і Твоїх Святих.
Бажаємо теж покутувати за зневаги, яких зазнають Твій Заступник на землі і священики, за свідоме нехтування і жахливі святокрадства, яких люди допускаються проти Пресвятої Євхаристії, що є тайною Твоєї любові. Вкінці хочемо покутувати за публічні злочини народів, які порушують права і поборюють авторитет Церкви, яку Ти заснував.
Предобрий Ісусе, якби ми могли своєю кров’ю відпокутувати за всі ті мерзоти! Нам це не під силу, тому як надолуження за всі ці зневаги приносимо Тобі жертву, яку Ти Сам приніс на хресті Своєму предвічному Отцеві і донині щоденно приносиш на престолі в часі Літургії. Жертвуємо Тобі це надолуження разом з надолуженням Твоєї Діви-Матері, всіх Святих і всіх праведних душ, які ще перебувають на землі.
З допомогою Твоєї ласки щиро обіцяємо, наскільки зможемо, покутувати за те, що люди нехтують Твоєю любов’ю; за свої власні гріхи і за гріхи всіх людей. Відтепер бажаємо провадити життя, наскрізь натхненне вірою і чистотою, непохитною вірністю євангельським заповідям, особливо заповіді братньої любові. Обіцяємо докласти всіх зусиль, щоб інші не зневажали Тебе. Будемо старатися повернути до Тебе якнайбільше душ.
Любий Ісусе, прийми це надолуження заради заступництва Преблагословенної Діви Марії, яка для нас є взірцем. Дай нам ласку витривалості, щоб ми до смерті залишилися вірними своїм обов’язкам і Тобі, й так дійшли до щасливої вічності, в якій ти повік царюватимеш з Отцем і Святим Духом. Амінь.
четвер, 26 травня 2011 р.
"Новітній переклад" Біблії у перекладі літературною українською мовою
http://www.ukrbible.com
Новітнє видання Біблії сучасною українською літературною мовоювельми й вельми на часі: дотеперішні здобутки красного письменства на цій благородній духовній ниві позначені цілим рядом мовностилістичних і текстологічних проблем, котрих попереднім перекладачам Біблії, скажімо Пантелеймонові Кулішеві, Іванові Огієнкові чи І. Хоменкові в силу певних історичних обставин не вдалося подужати. З цієї причини будь-який читач, котрий хоче заприязнитися з Божим Словом, зустрічається не вряди-годи з непереборними труднощами, часто-густо він не може осягнути серцем чи й розумом тієї лексики і тих лексем, тих зворотів і “неологізмів”, котрі стрічаються йому на сторінках перекладів Біблії згаданих і незгаданих перекладачів.
Принагідно нагадаю: Україна нещодавно святкувала 1000-ліття Хрещення Руси-України, але й досі належного перекладу рідною, зрозумілою народові мовою немає! Авжеж, мова — то душа народу. То дарунок йому від Бога Творця. Рідна мова — то українське праморе нашої ж таки генези, з якої зродилася, в якій виплекалася й розвинулася українська душа: це душа миру, злагоди й поваги до сусіда. Рідна мова — то духовний цемент нації. Якщо вона зникає, щезає також духовний місток, який поєднує дух і душу кожного з нас. Коли гине мова, — гине народ і нація. Отже, мова — то ще й тривкість історичної нації крізь тисячоліття. Отже, мова — то берегиня народу, його духовної ідентич ности. Рідна мова — то ще й історія народу, його мистецтво, його пісня і його любов, можна сказати, що мова — то прапор народу серед тисяч інших стягів людства, мова — то й наша ідея, наша мужність. Наше джерело. Наша мудрість. Наша надія незнищима.... Нарешті, наша мова — то майбутнє. України. Загине мова — загине народ, нація, загине один з вінців творінь Божих... Чи можемо ми, нині сущі в Українській землі, допустити самознищення у так званій двомовності в нашому українському домі?
То чи міг я байдуже читати рятівні для нашого народу священні тексти Божого Письма, виходячи з подібного значення і призначення мови нашого народу, коли мав на оці згадані й незгадані україномовні переклади Біблії?
Тим часом, досліджуючи Священні книги в українських перекладах, я з гіркотою бачив, що цих мовних засобів з величезної мовної спадщини прадавнього нашого народу згаданим перекладам вельми не вистачає. Це тим паче ймовірно, що Слово Боже має свою, неповторну лексику, свої чудові виражальні засоби — багатющий океан образного мислення, епітетів та метафор, кольору, запаху і звуків.
На жаль, поки що мова “українських” і не лише “українських” Біблій завдає значної шкоди і текстам Святого Письма, і нашому національному духові, який мусив би уповні наснажуватися Божим Словом, але не сягає глибин цієї святині саме з причини застарілих виражальних засобів, лексичних форм чи конструкцій, слів і понять, які давно вже певною мірою трансформувалися в нові слова-поняття, або щезли в небуття.
Траплялися у згаданих перекладах (і незгаданих також) випадки спрощення священних текстів. З цієї причини мусив здійснювати порівняльний аналіз-обстеження біблійних текстів Святого письма мовами першоджерел: грецькою — Старий і Новий Заповіти, єврейською — Старий і Новий Заповіти, англійською — так звану Біблію короля Якова початку 17 століття, польською — Новий Заповіт. До цього додамо, що в процесі роботи над перекладом Біблії сучасною українською мовою ретельно досліджувалися інші україномовні переклади греко-католицькі, зокрема, а також завершальну працю Куліша в царині перекладу Святого Письма, здійснену І. Нечуєм-Левицьким та І. Пулюєм.
Хай же нова Біблія, цей Божий Духовний Хліб, щедро й свято ляже
на вдячний стіл кожної української родини. І в серце найперше!
Олександр ГИЖА
історик,
письменник,
перекладач.
P.S. Глибоко переконаний, що, з волі Божої, знайдуться люди, щедрі, серцем, які так само щедро вкладуть свої кошти в духовне відродження нашого народу. Хай Бог рясно благословить і врятує душу кожного, хто стане причетним до видання цієї Біблії. Смію запевнити, що Господь не залишить таких доброчинців без Своєї благодаті. Амінь
середа, 25 травня 2011 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)